Історія.У складі Російської імперії

В 1793 року Умань увійшла до складу Російської імперії.
1796-го року Станіслав Щенсний Потоцький заклав один з найбільших в Європі, знаменитий садово-ланшафтний парк «Софіївка».
За часів Софії Потоцької на з'їзд школи садівництва приїзджав російський імператор Алєксандр I.
В 1795 році Умань стає повітовим містом Вознесенської губернії Російської імперії, а в 1797 році Умань входить до складу Київської губернії.
ХІХ століття
З 1805 після смерті Станіслава Потоцького Умань перейшла його сину Олександру.
На початку XIX століття Умань перетворюється на центр іудейського релігійного руху — хасидизму. Рабин Нахман, праонук фундатора хасидизму рабина Баал Шем Това, останні свої роки прожив в Умані. Помер в 1810 році від туберкульозу. За його заповітом, він був похований на старому єврейському цвинтарі, де поховані й жертви «Коліївщини». В наш час на місці будинку де жив цей цадик, влаштована синагога.
Костел Успіня Богородиці закладений Станіславом Щесним Потоцьким, добудований його сином Олександром в1826. Зараз ця споруда внесена в реєстр культурного надбання України. Станіслав Потоцький перевіз в Умань чудотворний образ Богородиці.
В 1834 році Умань, була конфіскована російським урядом у Потоцьких й в 1838 переходить у володіння відомства військових поселень Київської та Подільської губерній. В цей же час почалася активна забудова аристократичної частини міста, вулиці вкривають бруківкою й оснащують гасовими ліхтарями, будують торгові ряди.
В 1859 році в Умань переносять з Одеси Головне училище садівництва.
З другої половини XIX століття населення Умані значно зросло (1860 — 10 тисяч мешканців, 1897 — 29 тисяч мешканців, 1914 — близько 50 тисяч), на що вплинуло і з'єднання міста залізницею з Києвом (1890) та Одесою (1891). Економічний характер — торговельний (здебільшого торгівля збіжжям) і ремісничий.

XX століття
1900 року: населення 30000 осіб, 21500 складали євреї. Були: 4 православні церкви, католицька церква (костьол), театр.
Місто мало 3 синагоги, 13 єврейських молитовних будинків, 4 приватних єврейських училища.
Перед Другою світовою війною місто стає крупним центром сільськогосподарського району; відкрито сільськогосподарський інститут.
У липні 1941 року работнікамі орґанов НКВД в Умані було розстріляно 954 в'язні Чортківської тюрми, вивезених до Умані з Тернопільщини (мешканців Монастириського, Чортківського, Борщівського, Теребовлянського, Бучацького районів).[3]
Під час Другої світової війни Умань 1 серпня 1941 року окупували гітлерівсько-фашистські війська. Під Уманню в оточення попали 6-а, 12-та радянські армії. В місті був влаштований концтабір «Уманська Яма» для полонених червоноармійців та євреїв. За даними німецького командування 14 серпня 1941 року в Уманському таборі знаходилось 50000 радянських військовополонених. На околиці міста, в Сухому Яру, німці розстріляли більше 13000 євреїв.
Був дуже пошкоджений парк «Софіївка», на його території був влаштований цвинтар для загиблих воїнів вермахту.
Внаслідок Умансько-Ботошанської операції місто було звільнено 10 березня 1944 року. [4]
Після війни Умань стає райцентром й славиться зараз перш за все своїм унікальним парком.